У хаосi потрiйнiм...

З одним крилом у небо не злетиш 

І, як відомо, щастя не спіймаєш… 

Хоч сто разів дістанься до мети, 

Лиш за півкроку зупиняє «майже». 

Така ось карма, хоч візьми й заплач, 

Завий, та все одно не допоможе. 

Неначе доля вклала серце в клатч, 

Пішла ділити вкотре з іншим ложе. 

А ти, знеструмлений, давай живи. 

Твори, вмирай, кому це все потрібно? 

Ніщо не зможе підійняти в вись, 

А ми без неба - в хаосі потрійнім… 

 

15:27, 07.01.2018 рік. 

 

Зображення: http://fashiony.ru 

Свидетельство о публикации № 99656
Просмотров: 2 | Рейтинг: 0
Добавлено: 07.01.2018 в 15:42
Рецензии к произведению:
Надежда Фурзенко
07.01.2018 19:18:07

Юрію, дякую за таку цікаву філософію. Все, що існує, - живе і потрібне! Це аксіома.

" Знеструмлення", як показує життєвий досвід, тимчасове. А в "небо", дійсно, насамоті важко!

Світлої полоси! Хай щастить! З теплом!

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Надежда Фурзенко
Надежда, дуже Вам дякую за побажання та відгук!!! Благополуччя!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!