Ковток з Молочного Шляху

Я плинув крізь морок в далекі сузір’я, 

Життя цінував до найменших дрібниць. 

Бували часи, що страждав від зневір’я, 

Та врешті дійшов до космічних криниць. 

І пив неквапливо з Молочного Шляху, 

Безцінний туман закодованих знань. 

Хтось бачив у цьому підсвічену мряку, 

Хтось зовсім нічого, боялись за грань. 

Ступити хоробро, начхавши на почесть, 

В багнюку липучу своїх же страхів. 

Залиште назавжди набридливий почет 

З приручених зграй чудернацьких граків! 

І дихайте вільно, тікайте з васалів, 

Як я, доторкнувшись до зоряних сфер. 

Ми ще немовлята в космічнім загалі, 

Та варті того, щоб здійматися вверх. 

 

19:02, 22.12.2017 рік. 

 

Зображення: https://www.b17.ru 

Свидетельство о публикации № 99392
Просмотров: 1 | Рейтинг: 0
Добавлено: 22.12.2017 в 19:28
Рецензии к произведению:
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!