Не здамося!

«Народ мій є! Народ мій завжди буде! 

Ніщо не перекреслить мій народ! 

Пощезнуть всі перевертні й приблуди, 

І орди завойовників-заброд!»… 

(Василь Симоненко «Народ мій є!» 1962) 

_________________________________ 

 

Не здамося! 

 

Де біснуватий «Перший» той Петро, 

Та тінь від «Другої» їх Катерини 

З катами сталінізму і політбюро?! 

Там бути п0сліду й сучасної вражИни. 

 

В труні я бачив «чахлика - пуйла», 

Як і «блядницького» з «захєром», 

Бо в них нічого людського нема, 

Як в тих, хто до нас лізе мародером. 

 

Оте «лавро» з «гризлом», мов дупи, 

Як і «сурок» з нацистського лайна, 

І «жирік», покидьок імперського їх трупа 

Ще із старих часів совкового кремля. 

 

І тим кадировським всім чуркобісам, 

З ординським «півнем» біснуватих – 

В лайні їх захлинутися зі свистом, 

Бо і могила вже не виправить «горбатих». 

 

Як тих, кого їм на заміну кремль пропхає, 

Бо в тій орді «всі миром мазані одним», 

Де сморід вікового шовінізму все літає, 

Якому місце лиш на звалищі ні з чим. 

 

Та й тим, хто нас «хохлами» зневажають: 

А що зробили, щоб «хохлятства» не було?! 

Змінили громадянство, і по іншому співають? 

То вже і право втратили судити нас давно. 

 

Якщо хтось здалеку там і «крутий», 

«Видовищ» на дивані все собі бажає, 

Хай їде на Донбас, в той вир лихий, 

А нас, як жити в нашім домі – не повчає. 

 

Хто там не був, цього не зрозуміє, 

Бо це – не шоу зовсім, як і не кіно. 

А, хто ще досі розумом не володіє – 

Того вже і не виправити все одно. 

 

Нас все «хоронять» не одне сторіччя 

Різні заброди, завойовники і юди. 

Тупі «сценарії» пророчать з потойбіччя, 

Та ми були і є, і далі Україна буде! 

 

Хтось може вже собі «втомився», 

Дивитись про війну з телеекрану – 

Хай «відпочине», бо, хто не скорився, 

Вже не віддасть країну жодному тирану. 

 

Допоки ті вгодовані штабні щурі, 

Лиш роблять вигляд, що керують, 

Є речі важливіші, ніж посади і чини, 

Бо не за них на фронті воїни воюють. 

 

Як били викидень тієї «малососії», 

Так і завзято бити будемо за Україну! 

Бо жодна наволоч з їх «недоросії» 

Ніколи не отримає і шмат країни! 

 

І це – не помста, а йде боротьба 

За визволення власної країни, 

Щоби у нас не панувала вже орда, 

Та мирні сни були для кожної дитини. 

 

І бити «іхтамнетів» тих нещадно 

За кров дітей, за згарища та смерть. 

За тих, кого і кинула так безпорадно 

Війни кремлівської ця круговерть. 

 

І за довіру до «братів» осатанілих, 

Що Мати нашу рвали на шматки, 

Напливом орд своїх оскаженілих, 

Нібито нас пов’язують «зв’язки». 

 

Не «кровні» ті зв’язки, а на крові’, 

Що так віками пили з нашого народу. 

Імперські зайди намагалися завжди’ 

Нас тільки знищити собі лиш на догоду. 

 

Та, як кублу сепаратизму з «вати» 

І не блювати жовчу проти нас, 

А їм ніколи нас вже не здолати, 

Бо труп імперії совкової їх згас. 

 

Тих, досі хто «на» Україні, а не «в», 

З їх впертістю настирного імперства, 

Послати час давно вже, і саме туди, 

Звідки оте рашистське все позерство. 

 

Як тих, хто ліз колони наші зупиняти, 

Та зустрічали «хлібом» окупантів, 

Щоб зараз зради очі ті свої ховати 

За «постраждалістю» таких мутантів. 

 

І тим запроданцям, що так волають, 

За те «братерство» з москалячими катами, 

Та подивитись в очі тим, хто ще чекають 

Своїх синів, які не прийдуть вже до мами. 

 

Від таких «друзів», небо нас позбав, 

А від всіх ворогів позбавимось самі. 

Орду наш шлях до волі так вже налякав, 

Що, аргумент рашистів – лише в їх війні. 

 

Недарма ж так вже бісить ворогів 

Наш волелюбний дух свободи, 

Що погань їх пропагандистських псів 

На нас кидають першої ж нагоди. 

 

Та ще і фарисейські «божим словом», 

Прикриються в злочинності їх дій, 

Тих, що вже наробили під покровом, 

Нібито, «руськаміра світових месій». 

 

Ми їх не звали, тож і валять хай усі, 

Не нишпорять по наших закутках. 

І їх війну хай заберуть до власної орди, 

Бо, де не влізуть – тільки смерті жах. 

 

Але ж, хіба зізнаються в цьому такі, 

Ще й звинуватять люто тільки інших, 

Все з ніг перевертаючи вже до гори, 

Себе ж ще й видаючи за «безгрішних». 

 

Бо й ті, хто яничар привів до влади – 

Самі й призвели до подій з Майданом. 

Та послідовників, з нутром їх зради, 

Не обирали ми, не вірячи туманам. 

 

"Оте", що зараз само влізло на посади, 

Тому, що послідовні вже були на фронті – 

Самі ж такі, як попередники пикаті, 

З якими ми – і в жодному не горизонті. 

 

Бо пам’ятали – звідки вилізли й «оті», 

То і пішли самі країну захищати, 

І від імперської рашистської іржі, 

Як і від тих, що звикли лиш брехати. 

 

То та іржа і досі їх з середини жере, 

Як шапка та горить на крадії. 

Та, хто брехню за «правду» видає, 

Того й молитва не відмиє від ганьби. 

 

Давно відомо вже в усьому світі – 

«Рабів до Раю не пускають!» 

Як і для тій кремлівській свиті – 

Ми не здамося, хай і не чекають! 

_____________________________ 

(написано, як підсумок від побаченого, 

переданого учасниками подій, 

та через що пройшов безпосередньо і сам 

по дорогах липня – листопада). 

__________________________________ 

 

 

Эдуард Неганов: 

"Одна страна где в генах терроризм, 

Она одна на светлой карте мира. 

Верстался целый век там коммунизм, 

Система страха, правду там убила. 

 

Везде суёт свой нос полынь-страна, 

Её политики все очень лживы. 

Народ там пьяный с самого утра 

И на коленях под царём служивый..." 

© Copyright: Юрій SHTORM
Свидетельство о публикации № 99261
Просмотров: 33 | Рейтинг: 1
Добавлено: 17.12.2017 в 15:16
Рецензии к произведению:
Вера Деревская
17.12.2017 16:02:32

Дякую Юрію за цілу поему правди, яку ви відкриваєте мабуть і для тих. хто ще з наївністю вірить в "спасателей"..Але мабуть Ваша правда-горбатого могила не виправить..Дякую за вашу мужність, не тількі в бою..Ви ще боєць пера, де теж сміливо доносите своїми рядками-Україна ніколи не здається, Україна хоче єдності та миру на своїй землі..А хто прийшов до нас з мечем. той від нього і загине...Хоч вірш трохи жосткий, але правдивий,по мужньому написаний...Так може написати тількі той, хто побував у тому пеклі, побачивши все це на власні очі..Дякую за вірш. З повагою та щірими теплими побажаннями до Вас!

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Вера Деревская
Вера, до речі, я не тільки скоротив вірш, бо більше не дозволяє формат сайту, а ще і як міг, намагався пригладити самі висловлювання, якими там крили що ворогів, що владу.)) З вдячністю за розуміння та підтримку.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Вера Деревская
Вера, дякую Вам за таку спорідненість думок, де Ви написали все найголовніше, що намагався донести від тих, хто і зараз захищає наше право будувати власну країну задля власних дітей, а не чужих зайд. З незмінною повагою, та теплом Хай щастить, ми не здамося!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Вікторія Воля
17.12.2017 16:54:39

Юрію,я в захопленні!Спасибі Вам за любов до України!Всі ми повинні вносити свою частку у боротьбі за Свободу України,бездіяльність-гірше смерті!Своїми віршами-призивами Ви заставляєте сильніше битися наші серця і вірити у неминучість Перемоги!Так тримати!З повагою та шаною.

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Вікторія Воля
Вікторія, дякую Вам за таке палке сприйняття і розуміння. Тут Ви цілком праві в тому, що кожен з нас, в кого Україна в серці повинен для неї робити, що може, і робить. Інакше, як би наш народ, як нація, не піднявся на захист своєї країни ще з самого початку кремлівської агресії, то окупанти вже би по всій країні знову диктували свої вимоги їх орди. Дякую Вам за підтримку, з незмінною повагою і теплом душі.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Эдуард Неганов
17.12.2017 19:02:53

Классно, Юрий! Спасибо тебе за огромный труд! Я хочу помочь тебе своим маленьким экспромтом!

А напряжение растёт,

Уже две сотни тысяч вольт...

Разряд: командует "хирург",

Но поздно, раша уже труп...

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Эдуард Неганов
Эдуард, с большой признательностью к тебе за такое созвучие и солидарность понимания. Только, как показывает история, да уже и нейрохирургия, что там и мёртвыми могуть существовать столь длительное время в форме зомби.)) Как тут, невольно, и в Вуду не поверишь.)) Будто из голливудских триллеров сошли.)) Спасибо за твёрдость твоих убеждений. Жму руку, и желаю тебе и всем твоим внукам и детям светлых приближающихся праздников, назло врагам.))

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
yulia kyropata
18.12.2017 19:06:46

В єдинстві сила і тому Україна має бути одним цілим.

У мові воля. І кожен українець це має зрозуміти і починати працювати над собою.

Віра в свою країну і свій народ несе перемогу.

Дякую за вірші.

С повагою.

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от yulia kyropata
yulia, Дякую тобі, Юленька, за розуміння і підтримку, ти вірно все міркуєш. Стосовно і мови, я вже тобі відписав раніше на твій Харківський нарис. Дякую за все, за спорідненість позицій і думок. Хай щастить, і з прийдешніми святами!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Александр Харчик
19.12.2017 14:42:50

Рабiв до Раю не пускать... Сильно! Мене штормить... Дякую за вiрш!

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Александр Харчик
Александр, дякую за співзвучність розуміння та солідарну підтримку. Саме так, тільки крізь шторми до бажаної мрії нашого миру. З повагою, і хай щастить!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
АШАННИЯ
24.09.2018 2:00:13

Влучно. Щиро. Дякую за чудрвий твір!

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от АШАННИЯ
АШАННИЯ, щиро дякую Вам за розуміння, особливо, коли і сам тільки повернувся знову звідти, де і підтверджував власні слова реальними діями. І дуже радий Вас у себе бачити!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Эдуард Неганов
24.09.2018 8:51:11

Одна страна где в генах терроризм,

Она одна на светлой карте мира.

Верстался целый век там коммунизм,

Система страха, правду там убила.

Везде суёт свой нос полынь-страна,

Её политики все очень лживы.

Народ там пьяный с самого утра

И на коленях под царём служивый...

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Эдуард Неганов
Ты прав, Эдуард, пришлось не раз в этом убедиться воочию, отчего и прёт войною эта их орда, как по иному существовать они не умеют уже и в крови. Признателен за такое созвучие, что поставлю его продолжением и под свои строки. Удачи!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!