Вогонь i Вода

Гасила Вода безпорадний Вогонь, 

Він грів її ніжно, вмираючи з болем. 

І щось божевільне вертало в полон, 

В обійми холодні її задоволень. 

Вона підіймалась до неба між хмар, 

А потім дощами спадала на плечі. 

Він ждав ці моменти, цей дикий кошмар, 

Згасав, кам’янів у своїй порожнечі. 

Вода будувала голки крижані, 

Встромляла кришталь у закохану душу. 

Вогонь плавив лід, розчинявся у ній, 

Вдихав величавість її непорушну. 

Тоді шаленів, розпікався в собі, 

Немов Кракатау, палив все довкола. 

Вода відчувала немислимий біль, 

Була ледь жива, вкрай загублена й квола. 

І попіл спадав їй на плечі з небес, 

Вбирав по краплинах останню вологу. 

Вогонь повертався, неначе воскрес, 

Та знову Вода брала щемом в облогу. 

 

20:36, 06.12.2017 рік. 

 

Зображення: http://www.playcast.ru 

Свидетельство о публикации № 99049
Просмотров: 15 | Рейтинг: 1
Добавлено: 06.12.2017 в 21:17
Рецензии к произведению:
Анатолий Филимонихин
07.12.2017 15:26:24

Юра, спасибо за... ЛИРИКУ в ПОЭЗИИ и... ПОЭЗИЮ в ЛИРИКЕ!!!..

Войдите на сайт!
Анатолий, дякую Вам за оцінку!!! Благополуччя!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Мария Мария
07.12.2017 21:08:47

Юрію, це ж треба так спостерігати за дійством Води та Вогню!!!

Супер!!!

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Мария Мария
Мария, вельми Вам вдячний! Благополуччя!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!