Ідеал

Я чую подих твій, моя Любове, 

Смакую передвістя змін в житті. 

Минуле десь позаду, надто кволе, 

Теперішнє взялося швидко йти. 

Годинником замріяно по датах, 

Де кожен крок в орнаменті хвилин. 

Всі миті, звісно, в пам’ять не сховати, 

Тим більше, не прискорити їх плин. 

Та я зберу колекцію з найкращих, 

Безцінних митей, з них колаж створю. 

Щоб образ твій до мене ніжно лащивсь, 

Щоб душі знов кохалися в зорю. 

А ще – дзвіночків проявився гомін, 

Найліпші звуки, в серці грався шал. 

Які ж вони до болю всі знайомі! 

Так схожі на забутий ідеал… 

 

20:54, 30.11.2017 рік. 

 

Зображення: http://bipbap.ru 

Свидетельство о публикации № 98921
Просмотров: 5 | Рейтинг: 0
Добавлено: 30.11.2017 в 21:12
Рецензии к произведению:
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!