* * *

Виносить звуки і тепло 

Вокзальний протяг. 

На дальній колії давно 

Чекає потяг, 

Аби помчати геть від цих 

Ночей осінніх. 

Хитає вітер на стіні 

Тремтливі тіні. 

 

У мене ще квитка нема. 

Спішу до каси. 

Та загубилася вона 

В просторочасі. 

В вагони сіли ті, хто встиг, 

І рушив потяг, 

Все швидше, швидше, ось і зник 

За поворотом. 

 

Свидетельство о публикации № 98865
Просмотров: 4 | Рейтинг: 0
Добавлено: 29.11.2017 в 09:59
Рецензии к произведению:
Андрій Кудрявцев
04.08.2018 13:49:57

Наталія! Сподобався вірш. Виразно та лаконічно. Потяг - це життя, доля... шанс... ? Дякую за вірш! З повагою.

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!