Ревнощі

Як давно дарував мені квіти, 

Не водив ні в театри, ні в клуби. 

Навіть сукню нову не помітив! 

Ну стривай! Це занадто мій любий. 

 

Глянь, як золотом сонце окуте 

За Дніпрові сіда береги! 

Та у тебе ж футбол чи комп'ютер, 

А дружина тут чахне з нудьги! 

 

Он в дворі сидить мій шанувальник. 

Закохався давно на біду. 

Від думок щоб звільнитись печальних, 

Мабуть з ним прогулятись піду. 

 

Просто вражена я дивиною! 

Врешті - решт ти підвівсь зі стільця 

І сказав, що готовий зі мною 

Оглядать історичні місця. 

 

Коли вдвох - все ще більш живописне. 

Грає музика шелестом листя. 

Все ж і ревнощі - штука корисна, 

Тільки знать треба міру і місце 

Свидетельство о публикации № 98616
Просмотров: 10 | Рейтинг: 0
Добавлено: 21.11.2017 в 11:57
Рецензии к произведению:
Александр Харчик
21.11.2017 12:25:51

Шанувальнику передавайте великий привіт та подяку, бо цікавій, гарний та корисний вірш написали. Сподобався! Щасти Вам!

Войдите на сайт!
Иван Добрецкий
21.11.2017 12:57:17

Класс!!

Войдите на сайт!
Артем © |Арт°°
05.12.2017 15:45:12

Чудова настанова на прикладі.

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!