Любов розгортає довершену хроніку змін

А я – обираю Любов, проти кіпи встановлених правил, 

Ніщо так не гріє, не вабить мене, як присутність твоя. 

Що ти все ж існуєш в реальній подобі на аркуші яви, 

Тобі подарую троянди червоні, мов кров, хай горять. 

Або розшукаю тендітні, з кіно, орхідеї ванільні, 

Нехай у магічному вирі під стелю нас здіймуть обох. 

Збуваються мрії, їх вже не спинити у снах обопільних, 

Що сталось – на краще, як кажуть в народі, дано на добро. 

Дано, наче скарб, чи реліквію неба, покладену в душу, 

Ціннішу шедеврів фарфору умільців династії Мін. 

Я маю надію, котра проронила жагу невмирущу, 

Відтоді Любов розгортає довершену хроніку змін. 

 

23:13, 11.11.2017 рік. 

 

Зображення: http://classpic.ru 

Свидетельство о публикации № 98316
Просмотров: 3 | Рейтинг: 0
Добавлено: 11.11.2017 в 23:37
Рецензии к произведению:
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!