Казонька

Крутилась дівчина та роздивлялась голе тіло, десь лишне шось вона знайшла. 

Та стогне від недбалості про тіло та хутко думаэ за що це все, та як його змінить за раз. Чи стегна їй не ті чи голова, ніхто в цій казоньці не зна. 

Вона як бути честно дуже лячна, прям світять кості наче вже її немає,та нібито Господь узяв ту душу, а тіло бродить по підлозі усе саме. Ну що тут зробиш відпочинок в мізках,чи може сліпота її взяла. 

Це кволе тільце дихає ще якось, скажіть секрет та як вона жива? 

Бісівське зло з’явилось з ранку щоб справи всі не відкладать, 

Зав’язло поряд від Настусі та стрімко в голос почало кричать. 

-Настуню мила я до тебе… Тіпун чи грець,ти що таке?-Настуня наша така біла,аж страшно мовить прям яка. Вона не вірила, о горе, можливо так перелякать. 

Хитнулась, впала на підлогу, та потім біс турнув їй голову ногою, та та потроху підвелась. 

Ти що таке, ану відповідай.- Вона вже грозно та швиденько підвелась,схватилася за попільничку та кинула в бісівське кляте щось. 

-Ти шо то робиш,моя мила. А ну давай до справи перейдемо в мить. Я тут до тебе з допомогой,прийшов у раз урятувать. 

-Та шо ти кажеш? Я не чую- Вона всі вуха затика,та шось під нос собі співа ,не чує біса стало страшно, вона таке то баче вперше і шо їй нафіг з цим робить?Вона вже дума з’їхала із глузду, вона вже почала до молитов нарешті припадать. 

Нахально кинула у нього хрестика з стіни,та обпекла плече йому,та потім швидше зачитала «Отче наш», біс бігав як ошпарений та не секунду счез. 

-Ти шо дурна я тут по ділу?Вони кидають один в одного предмети,вона бубнить собі під ніс, літають подушки та табуретки. Вона тікає ледве геть. 

Вже бачить нічого робить не йде він геть!-О шо ти хочеш від нещасної мене?І ди собі вже геть та не чіпай, я ще не хочу в Ад там я не хочу бути зараз,в мене справи чи не бачиш я збираюсь!-вона збераэтся на свято констатую факт їй ніколи вмирати. Це правда і то є точно факт, вмирать нема часу. 

-Та кажи вже не томи мене. Ти шо таке? 

-Та біс я шо не бачиш? 

-Бачу!-Знову наша Настя впала.Та знаву біс по голові турнув ногою,та підвелась і почалося все з початку… 

Подушки полетіли в біса, ікони всі печуть його по колу, він мовив – Я знаю шо тобі від життя треба!-Ти хочеш ще стрункішою нарешті стать. Осяяло нарешті… 

Що?Я уважно слухаю- Настуня тут почула те шо чула в усіх рекламах завжди та трохи недовірливо перепитала біса чи правильно його вона тут розуміє. 

-Ти все почула так, це твій счастливий день. 

Я трохи побродив як тінь,та бачив шо ти хочеш втратити ваги. 

-Ой ти ж моє спасіння- Вона вже точно подурніла з радості, та була рада бісу,вже не кляла його тих рогів та хвоста.-Та ну давай я згодна,шо ти можеш? 

-Але контракта тобі треба підписать?Не все ж так просто я біс чесний. Та знаю справу з того шо я роблю для людей. 

-Ану давай подробиці мій бісе рятівник. Всі кажуть біси усі лячні,та тільки дурять, бачу брешуть. Ти ж з мрією прийшов до мене в дім. 

-Коли ти цього захотіла, то ти тихенько сядь та слухай шо тобі я розповім.Та як тобі тепер робить. 

У мене є контракт, ти бачиш чистий аркуш. А зараз він написаний для нас,на ньому є слова «Настуня худне без усяких тому віддавань дущі,шо це задарма і ніщо не має її зараз хвилювать,шо те шо саме лишне зникне з тіла». 

Не вже?Я просто вся шокована як легко можна все зробить!Де маю підписа я залишить?Автографа вам свого написать! 

Ось тут-Він протягнув посмертний аркуш для Настуні, тепер все лишне враз піде і дінеться кудись. 

Руку Настюня підвела,та кров’ю підпис залишила щоб скинути ваги,як вона думалі зі стегон, живота,та ніг. Ще трохи мізки покрутились, забула більщі груди попитать, забула ніс свій справить та ще губи- це ж не хірург не треба грощі діставать.Але все зроблено написано що хоч ваги не буде. 

І тут Настуні голова відпала, вона ж не каже бісу звідки саме збавити ваги і шо саме має відпасти. Немає суті в голові ніякой,тому відпала та вона лежить,дурному в тілі місця буть немає. 

Я ж ій казав, неварто думати шо я не знаю як їх всіх дурить. Дурні у мізках, в підписах дурні. Не розуміють того шо не варто бути дурнем! Тримайтесь нужбо, тіло ходить десь без голови. 

© Copyright: Аноним
Свидетельство о публикации № 94735
Просмотров: 5 | Рейтинг: 0
Добавлено: 19.06.2017 в 11:27
Рецензии к произведению:
Артем |Арт°°
19.06.2017 19:40:14

Дивна казочка! Головне, що вперше така й про таке зустрічається. Здивувати мене у Вас вийшло :)

Войдите на сайт!
ответ от Аноним на рецензию от Артем |Арт°°
Артем, головне шо дуже смішно,іноді треба сміятися над своїми вадами!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!