Моя матусенько рідненька

Моя матусенько рідненька, 

Тебе любила я завжди. 

Коли була зовсім маленька 

Ріднішою це була ти. 

Хоч нерви я тобі тріпала, 

Та хто ж маленьким не тріпав? 

Слова болючі промовляла, 

Та хто ж малим не промовляв? 

Казала ти що у могилу 

Своїм характером зведу, 

Але Бог бачив, я не хотіла 

Завдати біль в душу твою. 

Мені здавалось, що ніколи 

Не розуміла ти мене, 

Але мене ти все ж любила, 

Повір і я люблю тебе. 

Я виросла і стала мама 

І в мене четверо росте. 

І мої діти теж так само 

Не слухають тепер мене. 

Тебе і батька я люблю, 

Хоч і проблем я завдаю, 

Але повірте, не навмисно. 

В душі багато болю й тісно 

Стає в собі це все носити, 

Не хочу більше сльози лити. 

Простіть мене мої рідненькі 

Вашу дитину не маленьку. 

 

© Copyright: Александра
Свидетельство о публикации № 93784
Просмотров: 9 | Рейтинг: 0
Добавлено: 10.05.2017 в 23:01
Рецензии к произведению:
Віктор Черній
10.05.2017 23:50:33

Проникливі рядки Дякую Як же давно я не обіймав свою матусю

З повагою Віктор

Войдите на сайт!
Юрій SHTORM
12.01.2018 8:51:50

Зворушливий теплий вірш. Щасти Вам і всім Вашим близьким та рідним, матусі з батьком та діточкам. З повагою

Войдите на сайт!
Вера Деревская
12.01.2018 15:03:37

Теплі признання любові. та щире прохання прощення до найрідніших людей у світі...Для батьків і дорослі діти-є діти, за яких болить душа і серце, коли в них щось не ладиться у житті..Гарний вірш! Щастя, здоров.я, та взаєморозуміння Вам, та Вашим батькам!!!

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!