Повернуться в стократ

Над рідним краєм бог війни кружля, 

Бо Україна щедра на гостинці, 

Тож до сьогодні ця свята земля 

Так вабить ненажерливих чужинців. 

 

Мої степи горіли ув огні, 

Стогнали душі, плачучи, в напрузі… 

А скільки розіпнули у мені 

Трипільців, скіфів, родичів і друзів! 

 

А нас лишали прав, життя, й свобод, 

Та стугоніла пісня непокори! 

О, скільки розпинали мій народ 

І Соловки, й Сибір, й голодомори! 

 

Війна – такий жорстокий дипломат! 

Чужий вогонь виписує закони… 

Тобі повернуться, загарбнику, в стократ 

Страждання наші, горе і прокльони! 

 

Свидетельство о публикации № 88240
Просмотров: 32 | Рейтинг: 0
Добавлено: 04.12.2016 в 16:17
Рецензии к произведению:
Юрий Балюк
04.12.2016 16:28:11

Дуже правдивві і щемні рядочки!!!

Войдите на сайт!
ответ от Людмила Юферова на рецензию от Юрий Балюк
Дякую, сонечко! Вибач, що так рідко відповідаю - такі обставини життя. З теплом, Л.Ю.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Елена Денисова
04.12.2016 17:53:44

Болюча тема, Людочко, та вірш вражає своєю майстерністю. Браво!

Войдите на сайт!
Юрій SHTORM
04.12.2016 19:11:54

Безумовно повернуться, за все, бо нічого безслідно не проходить. Бо і ми вже зовсім інші, і вистраждавши свою свободу після всіх сторіч орди, окупації, репресій і голодоморів, брехні і омани, а тепер, і війни, свою землю на поталу ворогові вже не віддамо. Дякую за вірш. З повагою і теплом.

Войдите на сайт!
Максим Пестун
04.12.2016 19:29:48

Сумний, але чудовий вiрш!

Войдите на сайт!
Юрій СЛАЩОВ
05.12.2016 20:49:30

Коли це буде, невідомо... Мабуть, прийде такий час, коли слова: "а ми вас попереджали…", виглядатимуть безглуздо, і росіянам стане соромно дивитися у очі, то ж настане момент істини, момент покаяння..........

Але Росія і досі не визнає голодомор, як геноцид свого і українського народу!

Войдите на сайт!
Наталия Швень
28.12.2016 15:52:14

Усе сказано точно. Може ж вони колись подавляться.

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!