Заради сонця у твоєму серці

Я зАвжди підкорялася журбі, 

Яка тримала впевнено облогу, 

Хоч все життя молилася тобі – 

Моїй любові й лагідному богу. 

 

А скільки сліз й думок перетекло, 

Невдач, образ – та що ти можеш знати! 

Тепер і я напташую тепло 

У нашій світлій затишній кімнаті. 

 

Десятки літ, а це не рік, не два, 

Я мужньо йшла – тоненька й одинока. 

Тепер на двох – і музика, й слова, 

Й благословення Господа звисока. 

 

А доля й нам відміряла щедрот – 

Всі кольори в неоновій веселці! 

Тепер і я зрікаюся свобод 

Заради сонця у твоєму серці. 

 

Свидетельство о публикации № 87960
Просмотров: 11 | Рейтинг: 0
Добавлено: 25.11.2016 в 23:38
Рецензии к произведению:
Александр Харчик
26.11.2016 14:48:46

Сподобався Ваш вірш! Щасти Вам!

Войдите на сайт!
Юрий Балюк
30.11.2016 21:04:58

Чудовий і ніжний вірш, Людочко!!!

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!