Що це за стан?

В душі палають і шкребуться 

У серце кігті запускають 

В очах сльозами десь беруться 

Із горла криком щось благають 

 

Що це за стан такий болючий? 

Нутро до крові розриває 

Що це за птах такий співучий? 

В садочку жалібно співає 

 

Це – смута, гіркість і печаль 

З тобою бореться як ворог 

Здається сильною на жаль 

Палає, бахкає як порох 

 

Узявши волю свою в руки 

Поклявся ворога здолати 

У боротьбі у царстві злуки 

В лице, у очі все сказати 

 

Нехай цей ворог найсильніший 

Нехай не зламна його сила 

Але в душі я найщиріший 

Загоню ворога в могилу 

 

І ось засяє в небі сонце 

Душа і серце посміхнуться 

Тихенько стукне у віконце 

І негаразди всі минуться 

 

 

Свидетельство о публикации № 82405
Просмотров: 6 | Рейтинг: 0
Добавлено: 03.06.2016 в 12:10
Рецензии к произведению:
Александр Леонидович Ткачук
03.06.2016 18:46:44

Не долати - а здаватись, а ще краще - не кохатись! С побажанням нових хороших творів!

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!