« І прийде кохання… »

 

Коли кохання йде від нас, 

Ми – розуміючи жалієм, 

Коли настане день розплати, 

Ми шукаємо – доплати, 

Бо воно – кохання – того варте, 

Закохався один раз, 

І мабуть – назавжди. 

Але це брехня!.. 

Не на все життя моє кохання, 

Коли йду я куди-небудь, 

Вона – дивиться на мене, 

Коли я дивлюся на неї, 

Вона – не дивиться на мене, 

Але все рівно, чекаю я від неї, 

Шматочок слова: « …я кохаю… », 

Але – напевне … 

Тієї митті я не дочекаюсь, 

Бо знаю – що не вийде, 

Бо знаю – що засоромлю світ, 

Бо знаю я настільки, 

Наскільки це вже важко… 

Шукати й шукати, безглузде те кохання, 

Яке тог не варте… 

Не варте воно того… 

коли людині на душі погано… 

Не варте воно того… 

коли в людини серце хворе… 

Не варте воно того… 

Коли людина сльози проливає… 

Не варте воно того… 

Що колись, хай би і не зараз, 

Та воно прийде… 

І…хоч як там не було, 

Чи журба, чи щастя, 

І різниці там немає, 

Бо колись – настане мить та, 

… І прийде кохання… 

Травень. Весна. 

02.05.2012 рік. 

смт Ружин 

 

Свидетельство о публикации № 28065
Просмотров: 10 | Рейтинг: 0
Добавлено: 07.07.2013 в 15:39
Рецензии к произведению:
Юрий Прокопенко
07.07.2013 18:02:45

Прийде кохання... Треба дочекатися!!!

З повагою, Юрий!!

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!