ВЕСНЯНИЙ ГРІМ

Потужний грім світанок протрубив – 

І перший дощ забіг мерщій на ганок. 

Проснувшись від весняних забаганок, 

Тамую подих від жаданих див. 

 

І вже у думці пораю город, 

Хоча не маю сили і наснаги. 

Ми з кицькою – такі хуткі трудяги, 

Здається, що нам років кількасот! 

 

Нап’ялив хмару на гілки горіх, 

На мене глянув, усміхнувшись радо, 

Втікай від нас, похнюплена досадо! 

Весна іде пунктирами доріг! 

 

Ми тяжко зиму цю пережили, 

Ще й досі в хаті дихає застуда, 

Болять від кашлю захололі груди, 

І ледве диха пічка від золи. 

 

Весняний грім – яка уроча мить! 

В піддашшя вітер лунко тарабанить. 

В хатах порожніх доживає пам’ять… 

Та кожна гілка шепче: «Хочу жить»… 

 

 

 

Свидетельство о публикации № 107938
Просмотров: 16 | Рейтинг: 1
Добавлено: 19.03.2019 в 14:46
Рецензии к произведению:
черноморка черноморка
19.03.2019 20:31:11

Ось так вона і приходить і все навкруги радіє, Весна посміхається

і хочеться жити!) Дякую, дуже гарно, зворушливо! З теплом!

Войдите на сайт!
Дякую, щиро дякую!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Эдуард Неганов
20.03.2019 16:16:03

После первой грозы всегда приходит тепло! Дякую!

Войдите на сайт!
ответ от Людмила Юферова на рецензию от Эдуард Неганов
Так оно и есть - подснежники цветут вовсю, пролески тоже, тюльпаны проткнулись!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!