Вони заходили по черзі на Фейсбук

Вони заходили по черзі на Фейсбук… 

По черзі один одного завжди шукали. 

Страждали безкінечно від сердечних мук, 

Та що тут вдієш… Прикро, мали те, що мали. 

Самотньо все вдивлялися у свій екран, 

Мовчали гордовито, а душа ридала… 

Безглузда втіха – смайлик, мов дитяча гра, 

Наклейка із троянд в обіймах ритуалу. 

І в кожній квітці шепіт: «Я тебе люблю», 

Який щоразу розлітався дуже лунко, 

Все грав на струнах серця ледь вловимий блюз, 

Торкався фото ніжно щирим поцілунком. 

Вони заходили по черзі на Фейсбук… 

Зв’язок тримали мовчки, не заговоривши. 

Лиш кров по венах розганяла перестук, 

З’єднавши душі десь у павутинках тиші.. 

 

19:10, 17.03.2019 рік. 

 

Зображення: https://www.ampravda.ru 

Свидетельство о публикации № 107898
Просмотров: 11 | Рейтинг: 0
Добавлено: 17.03.2019 в 20:25
Рецензии к произведению:
Александр Леонидович Ткачук
17.03.2019 21:49:07

Цікаво - чим же закінчаться іхні "заходини"? З найкращими побажаннями!

Войдите на сайт!
Александр Леонидович, хто його знає... Дякую за відгук!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Мария Мария
18.03.2019 19:18:48

Знаю я когда заходишь на Фейсбук...

И когда на моей ты странице...

Сердцем чувствую, и мне не спится,

И я тоже... спешу на Фейсбук...

Спасибо, Юрий! Такое, наверное, бывает!)))

Успехов Вам!

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Мария Мария
Мария, благодарю Вас за отклик! Добра!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!