Слимак завівся в «огороді»…

Слимак завівся в «огороді», 

Такий поважний «поводир»! 

Хай і був від боягузом…., 

Від природи…, 

На людях загадково…, 

Якось так…, - «кректав»…, 

Бо свої щоки, мов «розумний»…, - 

У мікрофону, на зібраннях - роздував… 

 

«Ну просто «гетьман»…, відродився!», - 

Комахи вражені були…, 

Та ще й усі…, живі істоти, 

Чиї оселі навкруги…! 

Бо обіцяв …, «патріотично», 

Що у останні всі роки, 

Не буде вже нічого «їсти»…, 

Щоб «green peace» (грін пііс) цей зберегти! 

 

Але не знали ці комахи, 

А також інші простаки…, 

Що у слимаків - «бездонне брюхо»!!! 

Загріб би все…, що захотів…, 

Там «апетиту» вистачає… - 

Навіть і на сто слонів… 

 

Бо був, завжди…, такий «голодний», 

«Гриз» він все…, без вихідних, 

Тягнув чуже…, собі до «рота»! 

Та мріяв «зжерти» всіх…, навколо, 

І знайомих, і чужих…! 

Жахався думки він…, при цьому, 

Що оті…, нові «знайомі», - 

Відірвуть йому, за це, «кадик»… 

 

Слимак збігав…, 

Ховався і тремтів!!! 

Коли, щось там…, «шуршало»…, 

В «огороді»…!!! 

Хоча все мало було, тій утробі, 

Хай і лякався «бідолашний», 

Тож з «переляку» …, без утоми, 

Усе «хапав»…, ковтав…, 

Та знову - їв…! 

 

Усю «капусту»…, дядьки Сема, 

Хай і скиглив: «Що не він…!!!», 

Тихенько вкрав… , зжував та з’їв! 

Ще й листя ті…, що звуть - «зелені», 

Стягнув собі…, до свого «схрону», 

У «андалузьких» берегів… 

 

Тут ще й комахи - 

Гучно закричали, 

А з ними… - інші простаки: 

«Біда!!! Бо «гетьман» той…, 

Що обіцяв: «зелений світ» та врожаї!!! 

Замість «green»-у (гріну) - «grаy» (грей) - 

Залишив нам…, на наших «грядках», 

Колючі, здоровенні - будяки…» 

 

Що буде далі? - Невідомо…, 

Саме це… - хвилює зараз слимаків! 

Чи може й так…, «без мила»…. у «щілину» 

Він пролізе…, знову??? 

Або розчавить…, той Семен, 

Те пузо повне…, жирне…, нерухоме? 

Чи то… дадуть йому…, по «дупі»… слимаковій, – 

Усі…, хто ще працює там…, на «грядках»…, в полі, 

«До схочу» - козацьких батогів…??? 

 

Слимак завівся в «огороді», 

Такий поважний «поводир»! 

Хай і був від боягузом…., 

Від природи…, 

На людях загадково…, 

Якось так…, - «кректав»…, 

Бо свої щоки, мов «розумний»…, - 

У мікрофону, на зібраннях - роздував… 

 

15 березня, 2019 рік 

 

Свидетельство о публикации № 107850
Просмотров: 2 | Рейтинг: 0
Добавлено: 15.03.2019 в 09:17
Рецензии к произведению:
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!