ПОЕЗІЯ - НАДТОЧНІ ТЕРЕЗИ

О, скільки зараз класиків живих! 

Серйозних – чоловічих і жіночих. 

Психолог каже: це хвороба, звих, 

Бо пишуть всі, і пишуть – хто що хоче. 

 

Читаєш – наче грім страшний гуде! 

Без розміру, без рими і без думки, 

І щось таке безформенно-руде 

Вилазить із поетової сумки. 

 

Здається, розум знітився й закляк, 

Чи так шедеври діють загадково… 

Читаєш – й не второпаєш ніяк: 

Про кого чи про що у текст мова? 

 

І слухаєш – бринить натужно нерв, 

І щось бридке викашлюють легені. 

Та каже неокласик: це шедевр, 

Ви старомодні, я – сучасний геній! 

 

Не дума неокласик і не зна: 

Кому ж таке захочеться читати? 

Поезія – не друг, і не кума, 

Котрих на чарку зазовеш у хату. 

 

Поезія – надточні терези 

З високим і стійким імунітетом. 

Я ж пізнаю в поезії ази, 

Тому й боюся зватися поетом. 

 

 

Свидетельство о публикации № 106359
Просмотров: 32 | Рейтинг: 2
Добавлено: 03.01.2019 в 17:10
Рецензии к произведению:
Анатолий Филимонихин
03.01.2019 19:27:41

...Поезія – не друг, і не кума,

Котрих на чарку зазовеш у хату.

Поезія – надточні терези

З високим і стійким імунітетом.

Я ж пізнаю в поезії ази,

Тому й боюся зватися поетом.

= !!!.. !!!.. !!!.. )))

.

//Триклята оця війна: картопля – і та в мундирах,

гармати об’їлись м’ясом,

Ви чуєте, президент, ваш образ не мироточить…

Лежать у полях полки, мільйони клянуть війну…

Ще прийде така пора – дивитися нам ув очі,

Ми ворога відіб'єм, але за яку ціну!//

Дай Бог, чтоб вторгшиеся отступили, смирившись с планом Америки...

Потрясающей силы и таланта... _н а р о д н ы й_ стих!!!..

Войдите на сайт!
Юрій Балюк
03.01.2019 19:37:25

Дійсно, Людочко, дехто намагається себе видати за супер поета. На одному з літературних сайтів мені довелося читати висловлювання суперового поета сьогодення, як він сам себе вважає, що Єсенін, Цвітаєва писали не вірно, бо не по схемі йдуть склади і рими. А цю схему він сам придумав і намагається по ній і інших навчати. З Новим роком!!!

Войдите на сайт!
ответ от Людмила Юферова на рецензию от Юрій Балюк
Отож і мене дістала юна дівчинка своєю наукою. Чіпляється до кожного мого вірша і каже, що так уже ніхто не пише, що мій стиль - то пережтки 30-60-х років минулого століття. Вона пропонує писати без ритму, без рими, без логічної думки - так сучасно. А я так не можу - я вже стара і мої пережитки також старі.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Александр Леонидович Ткачук
03.01.2019 20:11:00

І цікаво,і змістовно,і повчально,і дуже толерантно! З святами Вас,шановна!Ваша поезія -дуже добрий зразок для навчання!

Войдите на сайт!
Людмила, якщо у Вас вірші "не такі", тоді ці "нові геніі" від поезіі очевидно уже у списках Нобелівських лауреатів?! Це вже навіть не смішно! Мабуть треба мені свій вірш про войовничу сірість публікувати! З святами Вас! Я ніколи не був підлабузником,тому ще раз підкреслю -Ваша поезія майже бездоганна!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
І вас зі святом, Олександре! То мене дістала одна юна особа, яка каже, що так уже ніхто не пише, от треба вчитися на її віршах - ні розміру, ні ритму, ні рими.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Эдуард Неганов
03.01.2019 21:43:37

Браво, Людмила!

Я ж пізнаю в поезії ази,

Тому й боюся зватися поетом. Вот эти замечательные строки очень ко мне подходят. Я и правда простой

мужик, не поэт, а стихи просто жить мне помогают.

Войдите на сайт!
ответ от Людмила Юферова на рецензию от Эдуард Неганов
Сама така сама. А одна юна дамочка мене повчає, що зараз так не пишуть, що мої вірші - пережитки минулого. От я й розсердилася. Мені вірші також допомагають виживати.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!