Лишень верхів'я айсберга

Люблю тебе, та це лишень верхів’я айсберга, 

Мільярдна доля сфантазованих часів. 

Титанікам думок вже не дістатись берега, 

Давно цілують дно, а з ними й поготів 

 

І я тону так безпорадно й дуже впевнено, 

В очах твоїх незвіданих, забувши все. 

Спинились миті у передчуття навернені, 

Ось постріл блискавки, дописане есе… 

 

Ти йдеш крізь мене, наче прояв аномалії, 

Згортаєш у сувій примружений ноктюрн. 

Ти в сни приходиш й дикий шлейф конвалії 

Вплетеш розкішно в неприкриту юнь. 

 

Торкнешся знову тіла стрічною розрадою, 

Майстерно зміниш мінус холодів на плюс. 

На ранок обізвешся фразою крилатою… 

Лишень верхів’я айсберга - тебе люблю. 

 

22:36, 08.12.2018 рік. 

 

Зображення: http://edinstvennaya.ua 

Свидетельство о публикации № 105847
Просмотров: 5 | Рейтинг: 0
Добавлено: 08.12.2018 в 22:56
Рецензии к произведению:
Александр Леонидович Ткачук
09.12.2018 9:49:33

Красиве кохання - красиві вірші! Нових звершень і душевного тепла!

Войдите на сайт!
Александр Леонидович, дякую Вам за відгук!!! Натхнення!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!