Memory

Покинута радість лежить на полицях 

Під товщею пилу пройдешніх подій. 

Ще бавиться шал і вогнями іскриться, 

Тримає за душу нестримністю дійств. 

Здіймає хурделицю думка про тебе, 

Прихована туга пильнує, мов пес. 

Прокляття моє – розтривожений Цербер, 

Умить розірве, і дарма, що воскрес. 

Загублений світ, до тепла небайдужий, 

Прирік навмання обирати цей шлях. 

Лишень крізь вогонь до прекрасної ружі, 

Котра зацвіла між колюччям із зла. 

Нещадно у серці стріла обізветься, 

Розбудить лавину страждань і надій. 

Розверзне проміння на кризі люстерця 

Колишніх втішань, де життю я радів. 

 

14:47, 01.12.2018 рік. 

 

Зображення: http://poleznosti.mirtesen.ru 

Свидетельство о публикации № 105721
Просмотров: 11 | Рейтинг: 0
Добавлено: 01.12.2018 в 15:04
Рецензии к произведению:
Александр Леонидович Ткачук
01.12.2018 17:08:52

А ще попереду той час,життя порадує ще нас! З найкращими побажаннями!

Войдите на сайт!
Александр Леонидович, вельми Вам вдячний! Благополуччя!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Валерий Масагор
01.12.2018 17:48:55

Чудово, друже!!!:) Щасти!!!

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Валерий Масагор
Валерий, дякую за відгук!!! Творчого натхнення!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Мария Мария
04.12.2018 16:21:34

Розбито... Чи склеїться?

Хто його знає...

Віддамсь в руки долі -

Нехай вирішає...

Дякую, Юрію! Чудово написали!

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Мария Мария
Мария, вельми Вам вдячний!!! Благополуччя!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!