Коли відпущена душа

Коли відпущена душа 

Цілує найріднішу душу. 

Коли зростає вкотре шанс 

Стіну високу з місця зрушить. 

Коли наперекір всьому 

Тебе так хочу обійняти. 

Коли не цілячись Амур 

Стрілою пригоща завзято. 

Тоді живу, творю й лечу 

До піднебесного багаття. 

Тоді в роззуту маячню 

Повірю, наче у розп’яття. 

Тоді, ледь видимим ростком 

Армовані розверзну плити. 

Тоді з повітряним ковтком, 

Жаданим щастям оповитий, 

Складу модель свого життя, 

Усі частинки віднайшовши. 

Без зайвих звернень і питань, 

До струн дістануся найтонших. 

Тоді відвертість вируша 

В твою туманність небайдужу. 

Коли відпущена душа 

Цілує найріднішу душу. 

 

21:38, 03.11.2018 рік. 

 

Зображення: https://www.sunhome.ru 

Свидетельство о публикации № 105242
Просмотров: 16 | Рейтинг: 0
Добавлено: 03.11.2018 в 21:52
Рецензии к произведению:
Александр Леонидович Ткачук
04.11.2018 7:11:41

Слова зібрав найчарівніші,як квіти гарні у букет,душі пославши найріднішій,коханій" виквітив портрет"...Нових творчих здобутків!

Войдите на сайт!
Александр Леонидович, дякую Вам за відгук!!! Благополуччя!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Мария Мария
04.11.2018 15:00:36

Чудово, Юр1Ю!!!

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Мария Мария
Мария, дякую Вам!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Вера Деревская
04.11.2018 17:06:18

Гарно!!!З великим коханням можно гори перевернути, та на крилах літати.Хай щастить!!!

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Вера Деревская
Вера, вельми Вам вдячний!!! Благополуччя!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Эдуард Неганов
04.11.2018 20:55:41

Дуже гарно, дякую Юрію!

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Эдуард Неганов
Эдуард, дякую Вам за візит та відгук!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!