Я проводжала Жовтень за село

Я проводжала Жовтень за село 

Під мірний плач осіннього розхристя. 

Багрянцем небо вдалині цвіло, 

І гасли зблиски золота у листі. 

 

Настирний вітер стишився й зачах, 

Торкала губи прохолодь вечірня, 

І сум гніздився у моїх очах, 

Бо тліла вже одежина осіння. 

 

Дивився вечір з-під кошлатих брів, 

Мотав хмариння сіре у сувої. 

Господь за небокраєм самотів, 

Підперши сиву голову рукою… 

Свидетельство о публикации № 105180
Просмотров: 11 | Рейтинг: 0
Добавлено: 30.10.2018 в 22:00
Рецензии к произведению:
Александр Леонидович Ткачук
30.10.2018 22:13:04

Як завжди - бедоганно! З повагою!

Войдите на сайт!
ДЯКУЮ! З теплом, Л.Ю.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Юрій Балюк
31.10.2018 15:46:55

Красиві, хоч і сумні рядки, адже так не хочеться щоб осінь йшла, адже на зміну їй прийде холодна зима!

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!