Ми ж боїмося

А день доповз до краю виднокола, 

Спотів, присів і позіхнув спроквола – 

Він хоче спати, що йому війна! 

І цілу ніч спокійно спочиває, 

Бо в нього хата українська скраю – 

Та в тім, звичайно, не його вина. 

 

Отак і ми, сердиті та байдужі, 

Завжди минемо кров’яні калюжі – 

Ми ж боїмося особистих втрат. 

Аби чогось не трапилося злого, 

Хай хтось когось веде до перемоги, 

А в нас – мільйони теплих крайніх хат. 

 

Свидетельство о публикации № 105104
Просмотров: 16 | Рейтинг: 0
Добавлено: 25.10.2018 в 22:51
Рецензии к произведению:
Юрій SHTORM
26.10.2018 8:39:00

Отож бо і воно, за принципом "а може мине", допоки не зачепить кожного особисто. А цим і зловживає потім різна мерзота. Та, є і ті, що завжди були зі свідомістю "хто, якщо не ми". Тому ще і тримається цей світ. З повагою. Хай щастить.

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на ответ от Людмила Юферова
Людмила, Так, це ще і міграційна болячка всіх столиць, коли ті, що переїхали і осіли там з провінцій в пошуках «кращого життя», не бажають ні в що втручатися, вхопившись лише за те, що вже мають, як і місцеві, рівень життя яких набагато «затишніший», ніж по всій країні. Але, коли настає ситуація втрати самої країни, то вже не питають нікого. І завжди будуть ті, хто виходитиме на її захист, попри всіх споглядачів. З повагою і теплом.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
ответ от Людмила Юферова на рецензию от Юрій SHTORM
Згодна з кожним вашим словом, пане Юрію! Всі революції творяться в столицях. А наша столиця (точніше, кияни) мовчить. Люди прикормлені, мають по декілька робіт, пристойні зарплати - і мовчать. Як мало киян було на мітингах Саакашвілі! Кияни навіть у вікна не дивилися, коли ми йшли і кричали: "Київ, вставай"...

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Юрій Балюк
26.10.2018 12:18:26

Такий уже менталітет!!! Миру і щастя!!!

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!