Як дратує осiнь...

Я давно від радості далеко – 

Хоч в холодну воду, хоч умри! 

Спершу дратувала літня спека, 

А тепер і осінь, і вітри. 

 

Хризантеми ллють пахкі парфуми, 

А мені – хоч за село втікай! 

І болять під вечір жорстко думи, 

Що забігти хочеться за край. 

 

Вечір починає шарудіти, 

Жовтень підкрадається, мов тать… 

Як болять в душі дорослі діти, 

Їхні долі скривджені болять. 

 

Листотрус жовтавим листям сипле 

І наносить купи до дверей… 

Як дратує панство ненаситне 

І байдужість більшості людей. 

 

Ще гнітять жорстокість, біль і зради, 

І сільські покинуті двори, 

Казнокрадство в кожній гілці влади… 

Як дратує осінь – хоч умри! 

 

Свидетельство о публикации № 104675
Просмотров: 12 | Рейтинг: 0
Добавлено: 25.09.2018 в 18:40
Рецензии к произведению:
Юрій Балюк
25.09.2018 20:34:38

Дуже зворушливі рядки! Все тобі, Людочко, болить, бо ти маєш добре і вразливе серце!!! Добра і миру!!!

Войдите на сайт!
Анатолий Филимонихин
25.09.2018 21:56:54

...Як дратує панство ненаситне

І байдужість більшості людей.

Ще гнітять жорстокість, біль і зради,

І сільські покинуті двори,

Казнокрадство в кожній гілці влади…

= !!!.. (Люда, смайлики: "цветы" и "сердечко" тебе!..)

Войдите на сайт!
Любовь Малашенко
12.10.2018 5:28:36

І мене дратує...

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!