Забутий невільник

Я навіть у сні безпорадно забутий невільник, 

Пливу на галері, закутий в петлю ланцюгів. 

Галера твоя, безумовно, в рапсодіях пінних, 

Неначе терпець мій гартує в заковах тугих. 

 

На думку приходять лиш грози, у стані такому, 

Мабуть, вищі сили по гребнях навмисно ведуть. 

Одні насилають то розпач пекельний, то втому, 

А другі – надію, що зміни на краще грядуть! 

 

Галера твоя, врешті решт, й неодмінно пристане 

До берега мрії, пройшовши валів метушню… 

Колись посміхнеться промінням ще небо безхмарне 

І дійсність розквітне, мов ружа, за межами сну. 

 

20:49, 02.09.2018 рік. 

 

Зображення: https://disgustingmen.com 

Свидетельство о публикации № 104397
Просмотров: 5 | Рейтинг: 0
Добавлено: 02.09.2018 в 21:20
Рецензии к произведению:
Андрiй Ардашов
08.09.2018 11:03:45

Дуже романтично! Образно та оптимiстично! Дякую, земляк! Натхнення Вам!

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Андрiй Ардашов
Андрiй, вельми Вам вдячний за відгук!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!