Україна

Моє вбрання - то вигорілий стяг, 

 

Обшарпаний війною і ганьбою... 

 

Але він гордо розвивається в вітрах! 

 

Дає натхнення втомленим журбою. 

 

 

 

Моє обличчя - то є сотні лиць, 

 

З сльозами туги, та із посмішками щастя, 

 

Із зморшками всіх тих, хто впали ниць, 

 

Із гнівом тих, хто відганяв напасті, 

 

 

 

Із радістю очей, що дочекались, 

 

З байдужістю всіх тих, хто повз пройшов, 

 

І з твердістю всіх вас, що не зламались, 

 

Із духом тих, над ким вже ореол... 

 

 

 

Моя душа жадає хліба й солі, 

 

Щоб від гостинності ламалися столи, 

 

Проте, загартувалася від болю, 

 

Що гості із собою принесли... 

 

 

 

Я здужаю усе, коли ми разом! 

 

Я ж - мати, я - Вітчизна, оберіг... 

 

Я зможу пережити всі образи, 

 

Аби народ мій врешті переміг! 

Свидетельство о публикации № 104291
Просмотров: 6 | Рейтинг: 0
Добавлено: 24.08.2018 в 16:46
Рецензии к произведению:
Юрій SHTORM
18.09.2018 20:31:30

Дуже влучно написано, а саме – реалістично, з відчуттям небайдужої душі до того, що діється насправді, особливо, «З байдужістю всіх тих, хто повз пройшов», навіть і тут. Та все ж, і Ви безперечно праві: «Я здужаю усе, коли ми разом! … Аби народ мій врешті переміг!», за що і йде боротьба нашого світла за мир в рідній країні проти загарбників, що ще внутрішніх, так і зовнішніх. І ми неодмінно переможемо, попри все! Слава Україні, хай щастить!

Войдите на сайт!
ответ от Евгения Годенкова на рецензию от Юрій SHTORM
Юрій , дякую дуже!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Эдуард Неганов
06.10.2018 21:50:13

Чудовий вірш! Мені дуже сподобався! Душевні, теплі, правдиві слова! СлаваУкраїні! Хай щастить!

Войдите на сайт!
ответ от Евгения Годенкова на рецензию от Эдуард Неганов
Эдуард, дякую Вам!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!