мої крила

 

 

Повільною ходою крокую в небесах, 

Стелились хмари в мене під ногами. 

Думками лиш с тобою кружляю я у снах, 

Мій силует із мрамору оптесаний вітрами. 

Злетить душа стрілою в наших голосах, 

Скуйовдить мої коси нашими гріхами. 

Закрилена любовью невідчуваю страх, 

Не помічаю погляди, іду мов бур*янами. 

Примарою розтану я у твоїх очах, 

Коханням полоню, міцними ланцюгами. 

Нехай летить наш човен на повних парусах, 

А пристрасть не згасає, а множиться роками. 

Свидетельство о публикации № 104009
Просмотров: 6 | Рейтинг: 0
Добавлено: 09.08.2018 в 11:35
Рецензии к произведению:
Наташа Романова
09.08.2018 11:45:51

Нехай почуття будуть тільки взаємними, а душа має здатність літати.

"паруса" - російське. "Вітрила" - гарне українське слово.

Тепла та радості Вам, Катя.

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!