Не мій цей світ

Не мій цей світ, знедолений я в ньому, 

Неначе мертва й пересолена вода… 

Поцупив хтось крилатий ноту сьому 

І колір сьомий теж підступно не додав. 

Натомість повно крайнощів всіляких, 

Мінорність звуків між акордів маячні. 

За роки так набридла чорна мряка, 

Самотність дика, що дісталася мені. 

Ще й ніч навколо розповзлась гнітюче, 

Здирає шкіру вправно, мов завзятий кат. 

Шукає думка відчайдушно ключик 

До кращих висей, де літа душа прудка. 

Та не знаходить, лізуть забобони, 

Немов примар ординці, як на теє зло. 

Не мій цей світ, він заживо хоронить 

І серце й душу, подих та й усе єство. 

 

21:17, 08.08.2018 рік. 

 

Зображення: http://feelgood.ua 

Свидетельство о публикации № 103991
Просмотров: 7 | Рейтинг: 0
Добавлено: 08.08.2018 в 21:55
Рецензии к произведению:
Лель Карпенко
09.09.2018 4:28:53

Сумно. Але красиво-від серця слова линуть! Кручина кобзаря думок глибоких!.

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Лель Карпенко
Лель, вельми Вам вдячний! Творчої наснаги!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Володимир Кононенко
09.09.2018 20:12:41

Юрію, земляче! Якщо такі рядки виходять просякнутим стороннім горем - дійсно зворушливо. Та якщо пишеш про своє то це занадто сумно.

Войдите на сайт!
ответ от Юрий Прокопенко на рецензию от Володимир Кононенко
Володимир, дякую Вам за відгук!!! І про своє....

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!