Яке страшне війна збирає мито!

Задмухав місяць у селі вогні, 

Пішли проблеми аж за небокраї, 

Та копошиться біль у кожнім сні – 

Війна вже п’ятий рік не засинає. 

 

Дріма село, засмучене село, 

На річці тіні ходять над водою… 

Учора горе звісткою прийшло: 

Земляк дев’ятий не вернувся з бою… 

 

Усілось горе в Ганни на поріг. 

Яке страшне війна збирає мито! 

Згорбатів ясен і закляк горіх… 

Як їй тепер удвох із горем жити? 

 

Дев’ятий двір в Андріївці змарнів, 

Дев’ята мати носить чорне плаття… 

Клянуть селяни і війну, й панів – 

Які ж потужні ті людські прокляття! 

 

Свидетельство о публикации № 103790
Просмотров: 22 | Рейтинг: 1
Добавлено: 29.07.2018 в 23:17
Рецензии к произведению:
владимир хвостенко
29.07.2018 23:40:42

Вы правы, война собирает страшную мзду, принося несчастье и горе. Поклон Вам и Вашему таланту.

Войдите на сайт!
ответ от Людмила Юферова на рецензию от владимир хвостенко
Дякую Вам, Володю!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
черноморка черноморка
30.07.2018 10:58:57

Бiль у кожному рядочку, зворушливо до слiз! Дякую за цi болючi, такi правдивi рядки!

Найстрашнiше, коли матерi ховають своiх дiтей! Миру i добра нам всiм! Щасти Вам!

Войдите на сайт!
Юрій Балюк
30.07.2018 12:15:16

Дійсно, Людочко, війна збирає дуже дороге мито, а рідні вбитих на цій безглуздій війні клянуть війну і тих хто її затіяв і фінансово підтримує!!! Миру і затишку в людських оселях!

Войдите на сайт!
ответ от Людмила Юферова на рецензию от Юрій Балюк
Юрочко, та болить те, що кияни живуть собі нівроку, їм добре, мають роботи, зарплати хороші, їх прикормили, а наші діти гинуть. Київських мало на війні - з периферії хлопчики.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Вера Деревская
30.07.2018 13:03:53

Дуже Проникливо, болюче відгугкаються у серці рядки вашого вірша Але, нажаль це і є сьогоденна правда, де гинуть кращі люди України в цій безглудій війні. а тиша нажаль лише у Мінску на словах.

.Тепла, добра і миру!!!

Войдите на сайт!
Эдуард Неганов
30.07.2018 13:59:03

Войны проклятье пятый год,

Жуются сопли в Минске.

Устал терпеть уже народ,

Буксуют наши иски...

А может их не подают

На высший суд Европы?

Тогда бумаги в суд пошлют,

Сложивши жизнь, Укропы... Спасибо, Людмила, за вашу боль. В каждом селе и в каждом городе такая жуткая картина как

в ваших стихах... А дети богатых живут в развлечениях, достатке и не гибнут в окопах.

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!