А у метелика твого...

А у метелика твого тендітні крила. 

Твоє кохання його жити надихає. 

Коли не поруч-навіть дихає несміло, 

Коли сумує-ледве крильцями махає. 

Метелик королівський вночі мов завмирає 

І серденько кохаюче тихесенько тремтить. 

А ранок настає-неначе оживає, 

До тебе, як до сонця, душа його летить. 

Ніхто не зна, якої довжини життя, 

Та цінувати треба кожну спільну мить. 

Допоки чує він твоє серцебиття- 

Крильцятами щосили мерехтить. 

Метелик твій єдиний тихенько сів на спинку. 

Ти цього, моє щастя, десь з півжиття чекав. 

Я вдячна тобі щиро, моя ти половинка, 

Що своєму метелику крила кохання дав!.. 

Свидетельство о публикации № 103273
Просмотров: 1 | Рейтинг: 0
Добавлено: 02.07.2018 в 00:19
Рецензии к произведению:
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!