Розімкнуто коло старезних наврочень

Розімкнуто коло старезних наврочень, 

Зітхає забутий під шрамами біль. 

Тендітна розрада вдивляється в очі, 

Немов телепат, щось диктує тобі. 

Словами людськими і знаками, струмом, 

Піснями любові, душа аж горить! 

У пристрасті серце захоплює румба, 

Де па неймовірні хтось ладить згори. 

І ось – напівсон, розчиняючись вкраде 

Самотності вир, рознесе звабний спів. 

Ти знову живий і всміхаєшся радо, 

Збулося бажання, ти вчасно успів. 

Приємно вдивлятися в очі глибокі, 

Тим більше, торкатись планетами тіл. 

Розквітло блаженство на видимий окіл, 

Розлитим екстазом знайшлось у житті. 

 

11:10, 19.06.2018 рік. 

 

Зображення: http://www.thebeijinger.com 

Свидетельство о публикации № 103016
Просмотров: 0 | Рейтинг: 0
Добавлено: 19.06.2018 в 13:41
Рецензии к произведению:
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!