* * *

* * * 

 

Наповнивсь світ розстригами, аскетами, 

Боги на смак - попів не вистача. 

Десь (там) і мій живе поміж планетами, 

Життя дарує з барського плеча. 

 

Ми з Ним знайомі. З наших. В "вічнім селищі". 

Він нам і батько, й мати, і дідусь. 

Подібний Оному - не рівний силі й величі, 

Я все життя вважав, що обійдусь 

 

Без правил, без законів, без напутствія, 

Та бачу, що далеко вже зайшов. 

Так набродивсь, що серце навпіл луснуло, 

Те, що шукав, я так і не знайшов! 

 

А що шукав, відірваний од Вічності? 

Лиш смерть знайшов і біль одвічних мук. 

Та ще Земля...кана в епелептичності... 

Й душа вкінець...відбилася від рук! 

 

09-10.06.2018р. 

 

В.Масагор. 

Свидетельство о публикации № 102860
Просмотров: 6 | Рейтинг: 0
Добавлено: 12.06.2018 в 11:50
Рецензии к произведению:
Юрий Прокопенко
12.06.2018 13:57:25

Зацінив!!! Гарна й глибока робота!!!!

Войдите на сайт!
Мария Мария
12.06.2018 14:11:18

Дуже ТАК, Валерію! Від правди нікуди не подіться.

Дякую!

Войдите на сайт!
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!