Слова мої не проростають віршем

Слова мої не проростають віршем. 

В душі так тихо, фрази нечіткі. 

Здавалося, що стану я сильніше, 

пройшовши через терни всі гіркі. 

 

У руслі днів думки мої неспішно 

течуть, течуть — їм виходу нема... 

Слова мої не проростають віршем. 

Сьогодні я спустошено-німа. 

 

Свидетельство о публикации № 102831
Просмотров: 14 | Рейтинг: 0
Добавлено: 09.06.2018 в 23:04
Рецензии к произведению:
Валерий Масагор
09.06.2018 23:09:38

Лєна, тут незрозуміло - (течуть, течуть - їм виходу нема) ?

Вони (течуть), значить вихід є. Може нема (витоку)?

А вірш чудовий!!!:) З повагою!!!:)

Войдите на сайт!
ответ от Елена Денисова на рецензию от Валерий Масагор
Валерий, я поміркую. Дякую :)

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Александр Леонидович Ткачук
10.06.2018 8:01:43

А проросли - таки!Хоч опустошино - німа , а думка в вірш вже проросла сама...З побажанням оптимізму і гарного настрою!

Войдите на сайт!
Александр Леонидович, дякую Вам! Добра та сонечка в душі!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Юрій Балюк
10.06.2018 13:57:15

Чудовий вірш!!!!

Войдите на сайт!
ответ от Елена Денисова на рецензию от Юрій Балюк
Дякую, Юрочко!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!