Йде березень

Прозорим вужиком-струмочком 

до яру мчить останній сніг. 

Я п'ю ковточок за ковточком 

п'янке повітря навесні — 

й ніяк напитися не можу... 

Десь пісня шпака вже луна... 

А дні такі стоять погожі, 

нарешті справжня вже весна!.. 

Тремтять бажань забуті струни 

у потаємних закутках: 

йде березень — хлопчина юний — 

з тендітним проліском в руках... 

 

 

Свидетельство о публикации № 101336
Просмотров: 4 | Рейтинг: 0
Добавлено: 28.03.2018 в 16:48
Рецензии к произведению:
Юрій Балюк
28.03.2018 18:40:17

Дуже красиво, по весняному теплий вірш!

Войдите на сайт!
ответ от Елена Денисова на рецензию от Юрій Балюк
Дякую, Юрочко! Миру та добра!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!