Тебе відчуваю на відстані тисяч парсеків

Тебе відчуваю на відстані тисяч парсеків, 

Закохане серце – неначе сигналів приймач. 

Я променем світла з’єднаю орбіти, побач, 

Як поряд здіймаються в плазмі сюжети далекі. 

Тлумачу майбутнє своє і твоє в голограмах, 

Нехай не чітке, та усе ж зрозуміле для двох. 

На пальцях з’являються руни – шевронів рядок, 

Торкнися цих знаків, не бійся творити на зламі 

Років і надій обопільну рапсодію щастя, 

Якщо проростає взаємність, немов первоцвіт. 

Ти маєш зі мною гайнути сміливо в політ, 

Вже зве Андромеда, рахує покликання часті. 

 

22:15, 17.03.2018 рік. 

 

Зображення: https://откровениявселенной.рф 

Свидетельство о публикации № 101052
Просмотров: 9 | Рейтинг: 0
Добавлено: 17.03.2018 в 22:28
Рецензии к произведению:
Александр Леонидович Ткачук
18.03.2018 10:04:22

Счастливого полета! С теплом!

Войдите на сайт!
Александр Леонидович, благодарю Вас за пожелание!!! Добра!!!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!