Ми залишаємось!

Можливо, все полишити – і краще, 

При першій же нагоді – і втекти, 

Де ріки з молока самі течуть ледащо, 

Щоб тим, хто залишився, ще і доректи. 

 

Свої образи на країну всю перекладати, 

Жадати помсти, та «порадами» знущатись, 

І всім недоброзичливцям привід давати 

Зайвий лиш раз над всім позловтішатись. 

 

Так, безумовно, що багато ще – не так, 

За що народ повстав свідомо на майданах. 

При владі досі зради ще старий бардак, 

«Розумні» ж бо на закордонних вже диванах. 

 

Та вірю в тих, не зрадив хто, а залишається, 

І труднощів всіх не злякався, попри все. 

Як власними дітьми я теж пишаюся, 

Все пам’ятаючи їх відповідь про це: 

 

«Ми не бажаємо кудись тікати» – 

Коли зайшла про це з ними розмова. 

«Бо, перестанемо себе вже поважати. 

Краще життя нам будувати треба вдома. 

 

Якщо ж покинуть рідну всі країну, 

То, що вже в ній залишиться надалі. 

Легше за все – втекти в важку її годину, 

Але, гідніше щось самим робити далі. 

 

Тут народилися самі, і тут наш дім, 

І нашим власним дітям тут ще жити, 

По закордонах не ковтали гіркий дим, 

А, свій дім краще «закордонного» зробити». 

 

І досі згадую розмову цю в важкі часи, 

Тому, саме за це, і зараз там, де треба. 

Ми залишаємось, хай знають вороги!, 

Щоби щасливим був всім дітям колір неба. 

___________________________________ 

(З безпосередніх місць подій) 

 

© Copyright: Юрій SHTORM
Свидетельство о публикации № 100906
Просмотров: 17 | Рейтинг: 0
Добавлено: 12.03.2018 в 20:44
Рецензии к произведению:
Наташа Романова
12.03.2018 21:39:54

Блакитне небо з яскравою веселкою. Дякую Юрій за зміст та настрій вірша. Нехай Вас береже Янгол-охоронець!

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Наташа Романова
Наташа, спасибо Вам большое за такую трогательность понимания. Была свободной редкая минутка, успел заскочить. Удачи Вам, и с неизменным теплом. До встречи.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Вера Деревская
12.03.2018 22:08:11

Дуже правдиво, та відверто, з великою любов,ю та боллю за свою Батьківщину..Так, молочні ріки без власної побудови бувають тількі в казках...І легще всього, все покинути та звинувачувати, але ви і багато таких як ви залишаєтесь, щоб будувати мир, та процвітання в Україні, значить миру бути обов,язково!!! Щасти Вам і всім людям нашої Батьківщини, а Вам велика повага та подяка за твердість духу та любов до України!!!

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Вера Деревская
Вера, мене дуже вразили слова мого сина, з якоє відвертістю без всякого пафосу він заявив напередодні мого від*їзду "в турпохід", що не хоче шукати кращої долі по чужих приймах, бо це, все рівно, тільки тимчасово, а хоче власними руками з будувати у себе вдома таку країну, де жили би і його діти, не бажаючи виїздити на заробітки по закордонах. Мене це дуже вразило ще і саме тим, що я навіть його в цьому ніколи і не агітував, а він свідомо це розуміє сам. На відміну тим ватникам, які ще і досі тягнуть нас в совок. Та тим, хто слабодухо втік при першій же нагоді подалі в теплий "закордон", а зараз ще і беруться нас повчати. Радий Вашому співзвучному сприйняттю в дуже короткі зараз хвилини заглянути на сайт. Щасти Вам!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Надежда Фурзенко
13.03.2018 18:14:48

Юрій! Дякую за співзвучність думок!!! У мене про це написалося так: ***

Віють вітри з України,

їдуть діти з батьківщини –

обживатись, заробляти,

свою неньку забувати.

Чужини ковток жаданий,

велич світу, що вражає!..

Та ночами будуть снити

рідні верби, яблунь віти,

сад вишневий коло хати,

всиротілі батько й мати…

Горе, горе ще й з бідою…

Віють вітри лободою…

З повагою Надія .

Войдите на сайт!
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Надежда Фурзенко
Надежда, дякую Вам за розуміння, та співзвучність сприйняття. Неодмінно зайду і до Вас, як тільки повернуся до дому. З повагою.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Эдуард Неганов
14.03.2018 16:11:51

Настоящие патриоты всегда защищали свою страну! И только малая часть не верящих в победу убегала, чтобы спасти

свою шкуру. А в Украине большинство патриотов! Но кучка предателей, которые сидят здесь и стараются вернуть прошлое,

ждут реванша и помощи от раши Вот они должны понять, что им пора смываться. Удачи тебе, Юрий! Держитесь хлопцы!

Войдите на сайт!
ответ от Эдуард Неганов на ответ от Юрій SHTORM
Юрій , спасибо, что находишь ещё и для меня время. Иной раз так хочется всё бросить ( всё равно пользы мало от моих стихов), да ещё на русском...Спасибо за постоянную твою поддержку! Главное держитесь там хлопцы!

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
ответ от Юрій SHTORM на рецензию от Эдуард Неганов
Ты абсолютно всё правильно понял, Эд, за что тебе респект, и от всех наших, когда выпала минутка заглянуть и в Интернет на очередной промежуточной «турбазе».)) И ты всё верно пишешь, ведь убегали лишь СЛАБАКИ, а всё остальное, это только их оправдания, что чувствуют и сами, иначе бы так не старались выместить свои комплексы тем, чтобы постоянно унизить тот народ и его страну, которую предали, обобщая свои личные обиды на всю страну. И в этом нет ничего общего с бунтом духа, который поднимает для действий внутри своей страны, а не к побегу из неё. Женщин я ещё понимаю, кто не мог у себя найти работы для достойной жизни при том режиме, где такие «мужики» лишь прятались за их спинами. И женщин за это осуждать нельзя, а лишь порадоваться их самостоятельным успехам. Но, мужики, бежавшие при первой же возможности ради «лучшей жизни», это просто - самовлюблённые СЛАБАКИ. Ведь, настоящий мужик бьётся до последнего, чтобы что-то изменить к лучшему, хотя бы, вокруг себя, и для тех, кто рядом, а не ныть, как тут плохо, и как его «недооценили», при этом осуждая всех, кроме себя «избранного». И что они сделали для того, чтобы эта жизнь стала лучше. Сидеть и умничать уже за готовым праздничным столом может каждый, а попробуй выжить в дерьме, и расчистить от него, хотя бы, своё место, то тут и проверяется характер. Сбежать легко, труднее выжить, и хоть что-то изменить в своём доме, в своей стране. Что собственно у нас здесь всех в мыслях, которые и изложил по мере возможности. И я честно тебе скажу, что у меня появилась настоящая гордость за своих детей, когда у нас произошел об этом разговор, что и лёг в основу этого стиха. Вот за сотнями тысяч таких - и будущее всей страны, которые хотят сделать европейский уровень в ней, а не бежать из неё по чужим углам на временные унизительные заработки. Вот за это и наш долг перед ними быть там, где должны быть, согласно совести и чести. А ретрограды - реваншисты, не имея почвы под ногами, тогда вымрут и сами, как динозавры.)) Удачи тебе, и жму краба.

Войдите на сайт или зарегистрируйтесь
Для возможности добавления рецензий, войдите на сайт!